Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помивати

Помивати, -вію, -єш, гл. Мыть еще разъ? Їдна шиє, друга миє, третя поминає. Чуб. V. 395.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМИВАТИ"
За́дих, -ху, м. Удушье, астма. Вх. Лем. 415.
Ошада, -ди, ж. и ошадина, -ни, ж. = ожелест. Вх. Лем. 455.
Паламарівна, -ни, ж. Дочь пономаря.
Підчинка, -ки, ж. Оборка на подолѣ юбки. Гол. Од. 21.
Покроплення, -ня, с. Окропленіе.
Предківський, -а, -е. Доставшійся отъ предковъ. К. Досв. 88. Єремія на диво обновив предківський замок. Стор. МПр. 65.
Роз'язати, -ся. Cм. роз'язувати, -ся.
Скулоокий, -а, -е. Косоглазый. Kolb. ІІ. 101.
Смугастий, -а, -е. = смугнастий.
Хить меж., выражающее качаніе, шатаніе. Як човничок у морі: туди хить, туди хить! Г. Барв. 361.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.