Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помеже

Помеже нар. = поміж. Ходить пан Каньовський та помеже шанці... Ой втікала бондарівна помеже домами. Гол. І. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 294.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМЕЖЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМЕЖЕ"
Гріхо́вно нар. Грѣховно, грѣшно. К. МХ. 18.
Заве́дено, нар. Разумѣется, конечно. Борз. у.
За́гортка, -ки, ж. = загортина. Угор. Вх. Зн. 18.
Заплю́скати, -каю, -єш, гл. Заплескать (о водѣ).
Кановця, -ці, ж. = коно(і)вка. Ганчя ся дознала, кановцу порвала, коновцу порвала, на воду біжала. Гол. II. 711.
Негайно нар. Немедленно, спѣшно, экстренно. Негайно приведіть посли до мене. К. Бай. 18.
Погарь Мѣсто, на которомъ сожженъ лѣсъ. Вх. Зн. 21.
Хатонька, хаточка, -ки, ж. Ум. отъ хата.  
Цькування, -ня, с. Травля собаками.
Чаплин, -на, -не. Цаплѣ принадлежащій. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМЕЖЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.