Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помеже

Помеже нар. = поміж. Ходить пан Каньовський та помеже шанці... Ой втікала бондарівна помеже домами. Гол. І. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 294.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМЕЖЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМЕЖЕ"
Багатиревий, -а, -е. Полн. фор. = багатирів.
Ду́чечка, -ки, ж. Ум. отъ дучка.
Перескакувати, -кую, -єш, сов. в. перескочити, -чу, -чиш, гл. Перескакивать, перескочить, перепрыгнуть. Тече річка невеличка, схочу — перескочу. Чуб. V. 196.
Половіти, -вію, -єш, гл. Желтѣть (о хлѣбахъ). Із-за гори вітер віє, жито половіє. Чуб. V. 169. Округи мене то жито половіє, а купка льону голубо цвіте. МВ. І. 14.
Помір II, міру, м. Измѣреніе земли. Желех.
Пороззувати, -ва́ю, -єш, гл. = порозбувати.
Практичній, -я, -є. Практическій. До практичньої мудрости. К. (О. 1861. І. 313).
Сміхота, -ти, ж. = сміховина? Рк. Левиц.
Стирок, -рка, м. 1) Истертая, истершаяся вещь. Які там полоззя? Сами стирки. Міусск. окр. 2) Полотенце для вытиранія посуды. Вас. 168.
Сукупний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Совокупный, совмѣстный, нераздѣльный, общій, цѣльный. Треба, щоб була у нас сукупня вечеря на всіх братів і сестер. Павлогр. у. Сукупні городи (огороды, не отдѣленные другъ отъ друга). Васильк. у. Наша земля сукупна з поповою. Вран. у. У мене сукупні гроші, — тільки й є 25 бумажка. Гадом. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМЕЖЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.