Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Героїчний, -а, -е. Героическій. Левиц. Пов. 7.
Дороста́ти, -та́ю, -єш, сов. в. дорости́, -ту́, -те́ш, гл. Дорастать, дорасти. Ріс, ріс, не доріс, своїй неньці води не приніс. Чуб. ІІІ. 183. дорости́ літ. Достичь совершеннолѣтія. Меншая сестра літ не доросла. Мет. 32.
Жегна́ння, -ня, с. Прощаніе.
Лиса́к, -ка, м. 1) Плѣшивецъ. Вх. Лем. 432. 2) Животное съ свѣтлымъ пятномъ на лбу. 3) Обнаженный берегъ или возвышенность. Вх. Зн. 32. 4) Птица лысуха, черная, Fulica atra. Вх. Пч. II. 11.
Оскоромити, -ся. Cм. оскоромлювати, -ся.
Перестрічати, -ча́ю, -єш, гл. = перестрівати. Вдова Коновчиха... усіх козаків на дорозі перестрічав. КС. 1884. І. 40.
Поверхник, -ка, м. Верхній жерновъ въ ручной мельницѣ. Шух. І. 103, 146.  
Позохочуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Проявить охоту, желаніе, согласиться что либо сдѣлать (о многихъ).
Статкувати, -ку́ю, -єш, гл. Благоразумно вести себя, хорошо вести дѣло, хорошо хозяйничать, работать. Ном. № 8113. Я тебе беру, хлопче, до себе, і як тільки будеш статкувати, то й кожух тобі справлю та й на другий рік не підеш нікуди, в мене будеш. Подол. г. Як я буду статкувати, то він (чоловік) буде шанувати. Чуб. V. 561. Статкує, то й має. Н. Вол. у.
Тупіньки Ум. отъ тупі.