Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випорснути, -ну, -неш, гл. Выскользнуть. У жінки й каганець із рук випорснув. О. 1862. І. 31.
Вінкобрани, -ран, ж. мн. Принятіе женихомъ и дружком небольшихъ вѣнковъ. Желех.
Водянчик, -ка, м. Ум. отъ водяник.
Допа́трати, -раю, -єш, гл. Окончить ощипывать птицу. Допатруй швиденько курчата. Васильк. у.
Навро́чити Cм. наврочувати.
Обвіщати, -ща́ю, -єш, сов. в. обвісти́ти, -щу, -стиш, гл. = оповіщати, оповістити. Поки що, а я панові йду обвісти́ти. МВ. (О. 1862. І. 103).
Опухати, -ха́ю, -єш, сов. в. опух(ну) ти, -хну, -неш, гл. Опухать, опухнуть. Поки багатий стухне, то вбогий опухне. Ном.
Ранговий, -а, -е. Относящійся къ рангу. — маєток, — ва земля. Имѣніе, земля, которыми пользовалась на помѣстномъ правѣ козацкая старшина.
Удила, уди́л, мн = вудила. Готова дуга й удила, не достає тільки возочка та кобили. Ном. № 14307.
Устидитися, -джуся, -дишся, гл. Устыдиться, постыдиться. Да познають і встидяться що ти, Боже, моя поміч. К. Псал. 200.