Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поління

Поління, -ня, с. Полотье. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІННЯ"
Блудитися, -джуся, -дишся, гл. = блудити 1. Ой я в лісі не блудилась і у полі не пізнилась. Бал. 12.
Вузенько, вузесенько, нар. Ум. отъ вузько.
Дрото́чок, -чка, м. Ум. отъ. дріт.
Закляка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. закля́кнути и закля́кти, -кну, -неш, гл. Окоченѣвать, окоченѣть; отвердѣвать, отвердѣть. Доглядали смерти, доглядали — не догляділи, одвернулись на часок, — до його, а він уже й закляк. — Зімою якось запізнився, закляк сердега в хуртовині. Мог. 111. Продержало з тиждень морозом, — земля заклякла як кістка. Мир. Пов. І. 111.
Костогриз, -за, м. Птица. Frangilla coccathraustis.
Натесати Cм. натісувати.
Пастушка, -ки, ж. 1) Пастушка. 2) = пастирка. Вх. Пч. II. 12. Cм. блисканка. Ум. пастушечка.
Понити Cм. понивати.
Розломити, -ся. Cм. розломлювати, -ся.
Стадарка, -ки, ж. = стадарня. Шух. І. 185.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.