Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полекшати

Полекшати, полекши́ти, полекшіння = полегшати, полегшити, полегшіння. ЕЗ. V. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЕКШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЕКШАТИ"
Відвилюватися, -лююся, -єшся, гл. Отвиливать. Котл.
Де́що мѣст. Кой-что, нѣчто. Я маю дещо братові переслати. МВ. І. 28. В селі довго говорили дечого багато. Шевч. 74. Погомоніли де про що і роз'їхались. Хата.
Діря́вий, -а, -е. = Діра́вий. Пазуха була дірява. Грин. ІІІ. 655. Рудч. Ск. І. 153.
Допо́рати 1, -раю, -єш, сов. в. доперти, -пру, -реш, гл. Дотаскивать, дотащить. Пшона мішок.... коли б хто поміг доперти до хутора. К. ЧР. 356.
За́зуб, -ба, м. 1) Зазубрина, зарубка. Шух. І. 180, 281. 2) Родъ ловушки для лисиць. Cм. пасть. Шух. І. 236.
Перетаскувати, -кую, -єш, сов. в. перетаска́ти, -ка́ю, -єш, гл. Перетаскивать, перетащить. Доля багатого перетаскала ту копу між копії до багатого. Мнж. 52.
Порозрівнювати 2, -нюю, -єш, гл. То-же, что и розрізнити, но во множествѣ.
Похрумкати, -каю, -єш, гл. = похрумати.
Присяжний, -а, -е. Присяжный.
Хабара, -ри́, ж. Взятка. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЕКШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.