Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покрикати

Покрикати, -ка́ю, -єш, гл. Кричать, покрикивать. І він кричить, покрикає. Мил. М. 38.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 278.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКРИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКРИКАТИ"
Векнути, -ну, -неш, гл. Издать звукъ: ве. З усього маху стусонула Колісника міжи плечі, — той векнув. Мир. Пов. II. 69.
Видовище, -ща, с. Зрѣлище. Желех.
За́йдочка, -ки, об. ум. отъ за́йда.
Ковмо, -ма, с. Вязка конопли или льна.
Кулага, -ги, ж. Родъ кушанья изъ муки. Наварили горщик кулаги. Грин. І. 123.
Кумлик, -ка, м. = комарь. Ум. кумличок. Вх. Зн. 30.
Обперти, -ся. Cм. і. обпірати, -ся.
Посімейство, -ва, с. = посемейство. Мнж. 72. Драг. 14.
То-що. Cм. то.
Чич, -чі, ж. = чичва. Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКРИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.