Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позамулюватися

Позамулюватися, -люємося, -єтеся, гл. 1) Быть занесеннымъ иломъ (во множествѣ). Над річкою городи позамулювались. 2) Натереть себѣ шею ярмомъ (о волахъ). Воли позамулювались, до треба... волам шиї парить, щоб погоїлись. Рудч. Ск. І. 171.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАМУЛЮВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАМУЛЮВАТИСЯ"
Вара! I, меж. Нe тронь! прочь! Вара від мене! Фр. Пр. 136. «Ой вара, вара, нові новобранці: ой є в мене иншії коханці.» — Ой чомусь тоді не казала: «вараяк єсь од нас подарунки брала. Гол. II. 399.
Високочолий, -а, -е. Съ высокимъ челомъ; съ высоко поднятой головой. Мов ті діди високочолі дуби з гетьманщини стоять. Шевч.
Відбіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Перебѣситься. Як відбіснувався становий, то й почав говорити наче людина.
Воловід м. 1)воду = налигач. Конотоп. у. А все волики, все половії, а в них роженьки все золотії, а воловоди все шовковії. Гол. II. 17. 2) — вода. Воловій барышникъ, человѣкъ, продающій вольт. КС. 1882. IX. 467. КС. 1882. ІІІ. 600. 3) — вода. Волокрадъ. Ум. воловодик. Ой на волики воловодиш, а на коники пута. Мет.
Задзюрча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Зажурчать. Тане сніг, задзюрчали по улицях струмочки. МВ. І. 28.
Крупнистий, -а, -е. Зернистый. Вх. Лем. 428.
Напророкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Напророчить. Не даремне таке напророкував странній. Г. Барв. 461.
Подвір'я, -р'я, с. = підвір'я. Чуб. VII. 391. Як твоя, доню, доля, то накупить чоловік і поля; а як безділля, то продасть і подвір'я. Ном. № 1661. А що ж мені по худобі, що все подвір'я заляже? негідная дружиночка молодому світ зав'яже. Чуб. V. 31. У новее подвір'є в'їжжаю, на подвір'ї пана зустрічаю. Чуб. V. 729. Ум. подвіренько, подвіронько. Грин. III. 138. подвір'ячко. Чуб. V. 245, 130. Вийди, дружбонько, на подвіренько, подивися на сонечко. О. 1862. IV. 33.
Спокута, -ти, ж. Покаяніе.
Штукувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Составлять предметъ изъ отдѣльныхъ частей. 2) Въ овчину, мѣхъ вставлять вмѣсто голыхъ мѣстъ, куски, покрытые шерстью. МУЕ. І. 73. 3) = шуткувати. Це ми кажемо сміючись та штукуючи. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗАМУЛЮВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.