Відвалувати, -лую, -єш, гл. Спасти, отходить. Лікарь, спасибі йому, відвалу — вав таки дитину.
Запро́данець, -нця, м. Человѣкъ, продающійся кому, предающійся изъ-за корыстныхъ выгодъ.
Кандійка, -ки, ж. Миска съ вогнутыми нѣсколько краями.
Крадящий, -а, -е. = крадючий. Уроди, Боже, на трудящого, на ледащого, на просящого, на крадящого и на всякую долю.
Наня́ти, -ся. Cм. наймати, -ся.
Невільничка, -ки, ж. = невільниця. Чує Остап любії слова й пізнає козачку дівчину з русою косою, невільничку турецьку.
Роз'ятрити, -ся. Cм. роз'ятрювати, -ся.
Ужгнути, -ну, -неш, гл. Ударить.
Хращати, -щу, -щиш, гл. О дергачѣ: кричать.
Шуфата, -ти, ж. Снарядъ для ловли рыбы: двѣ жерди, соединевныя въ видѣ ножницъ; къ одной половинѣ жердей прикрѣплена сѣть въ видѣ мѣшка; держа противоположные концы жердей въ рукахъ, можно двигать сѣтью, раскрывать и закрывать ея отверстіе.