Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позаклеювати

Позаклеювати, -кле́юю, -єш, гл. Заклеить (во множествѣ). Вікна великі, та заляпані і позаклеювані папером. Г. Барв. 31.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАКЛЕЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАКЛЕЮВАТИ"
Дар, -ру, м. 1) Даръ, даяніе. Ні дар, ні купля. Ном. № 7619. Що ж нам за дар везуть? Срібло та золото. Чуб. ІІІ. 39. Виймив дари та й роздав. Федьк. Пов. Ви знаєте добрі дари давати дітям вашим. Єв. Л. XI. 13. Бо́жий дар. Св. Причастіе. До Божого дару з чортовими ногами. Ном. № 136. 2) Дарованіе, таланта, даръ. Незвичайний дар розмови і оповідання. Левиц. Пов. 146. Квітка.... дав добру ознаку свого великого дару. К. Г. Кв. 18. Ум. Да́ронько. Мл. л. сб. 218.
Колдра, -ри, ж. = ковдра. Тещенька зятя жегнала, колдрами двір застилала. Гол. IV. 290.
Ме́нший, -а, -е. Меньшой; младшій. Менша сестра літ не дійшла. Н. п. Старший не буде меншим. Чуб. Сами, мовляв, і старші, й менші. Ном. № 10404., Ум. меншенький. Чуб. V. 862. МВ. ІІ. 10.
Промітний, -а́, -е́ Ловкій, изворотливый, разбитной, предпріимчивый. А промітний він: оце повернувсь, купив горшків, поїхав у базарь, продав та купив обіддя, — ото вже й заробив 15 карбованців; а про те ріллю виорано вже.... От брат, то то хамула. Канев. у.
Розганяти, -няю, -єш, сов. в. розігнати, розжену, -неш, гл. Разгонять, разогнать, разсѣевать, разсѣять. Вітер повіває, хмару розганяє. Чуб. V. 814. Удівоньку з душі люблю, дітей розганяю. Чуб. V. 823. Він їм тугу розганяє, хоть сам серпом нудить. Шевч. 7.
Стидний, -а, -е. = стидкий. Стидна пісня.
Тетеря 2, -ряти, с. Птенецъ тетерки. Повна хата тетерят, та нікуди й не летять. Ном. стр. 295, № 151.
Тринка, -ки, ж. Ум. отъ трина.
Черкнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ черкати. 1) Черкнуть, быстро провести одну черту. Черкнув раз пером та й уже. 2) Рѣзнуть. Черкнув ножем, — так кров і бризнула. Харьк. 3) Выпить сразу. Черкнув чарку, утерся й пішов. Харьк. 4) Побѣжать, броситься. А я черкну як ластівка та до перелазу. Щог. В. 21. Черкнув із неба, аж курить. Котл. Ен. І. 28. 5) Ударить. Черкнув його добре в ухо. Куля мене таки черкнула добре. Г. Барв. 406. 6) Бросить, швырнуть. Так черкнув ним (хлопцем) об землю, що аж загуло. Св. Л. 224. Як черкне мене вгору, то я фуркнув як з лука. МВ. (КС. 1902. X. 155).
Широко нар. 1) Широко. Широко ступав він. Стор. МПр. 109. 2) Обстоятельно, пространно. Розмовляв Шевченко широко про свою поему «Іван Рус.» К. ХП. 21. Чіпка став широко росказувати. Мир. ХРВ. 247. Ум. широченько. Ступай, ступай, кониченько, широченько. МУЕ. III. 115.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗАКЛЕЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.