Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відчинити, -ся. Cм. відчиняти, -ся.
Водоспад, -ду, м. Водопадъ. Млак. 122. З високої кам'яної стіни з двох росколин лилися водоспади. Левиц. Пов. 362.
Дзба́нок, -нку, м. Банкъ. Біда велика в тім; що немає дзбанків для позички, де б можна було у всяку пору без великого клопоту і на малий процент позичать гроші. Осн. 1861. VIII. 89.
Забо́втатися, -таюся, -єшся, гл. Замочиться, запачкаться жидкой грязью.
Зи́чно нар. Громко, звучно. Громада зично загула. Шевч. 558.
Коч, -ча, м. Родъ фаэтона, коляски. Із коча пан мій вилізає і посила за молодим. Шевч. 515.
Манія́, -нії́, ж. 1) = мана. Причепився, як тая манія. Чуб. І. 196. 2) Кошениль, сурикъ. Щоки терли манією, а блейвасом і ніс, і лоб. Котл. Ен. III. 49.
Поперемлівати, -ва́ємо, -єте, гл. То-же, что и перемліти, но во множествѣ.
Скорбний, -а, -е. Скорбный. І думу скорбную мою твоїй душі передаю. Шевч.
Тиль-тиль, нар. Чуть-чуть.