Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позаймати

Позаймати, -ма́ю, -єш, гл. 1) Занять; покрыть (во множествѣ). Позаймали постаті хто на своїй ниві, а хто й на чужому полі за копу. Г. Барв. 147. Річко ж моя бистрая, позаймала всі луги. Чуб. V. 321. 2) Загнать скотъ (во множествѣ). Усі воли позаймали, кривого лишили. Рудч. Чп. 95.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАЙМАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАЙМАТИ"
Вибандурити, -рю, -риш, гл. Выпотрошить. О. 1862. II. 63.
Дара́ 2, -ри́, ж. 1) Антидоръ. 2) Причастіе. Не говівши дару ковтнув. Ном. № 5752.
Дудло́, -ла, с. = дупло. Вх. Лем. 412.
Забо́втанка, -ки, ж. Имѣющая замоченное, забрызганное платье, замараха.
Люстрино́вий, -а, -е. Люстриновый. Що за гарну спідницю я їй справив! Люстринову і юпку парчеву. Кв.
Сім'янистий II, -а, -е. Обильный сѣменами.
Стоячий, -а, -е. 1) Стоящій. Із-під стоячого підошву випоре. Ном. № 1106. 2) Стоячій. Хоч лежачий, аби комір стоячий. Ном. № 8904.
Товконути, -ну, -неш, гл. Сильно толкнуть.
Чепуритися, -рю́ся, -ришся, гл. Прихорашиваться. Чуб. V. 860. Чепуриться, наче на весілля. Ном. № 11211.
Чепчик, -ка, м. 1) = чебчик. Левиц. Пов. 97. Мил. М. 32. 2) Ум. отъ чепець. 3) Сорочка, въ которой иногда родится ребенокъ. (КС. 1893. VII. 76) или животное. (Богод. у.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗАЙМАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.