Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подостачати

Подостачати, -ча́ю, -єш, гл. Доставить (многое). Нічого в їх не було, а це вже він подостачав усе. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДОСТАЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДОСТАЧАТИ"
Ґере́ґа, -ґи, ж. Волчокъ. Вх. Зн. 13.
Завола́ння, -ня, с. Призывъ, зовъ.
Захлянути и захлясти, -ну, -нешъ, гл. Отощать, ослабѣть. Захляла молодецька сила. Греб. 354.
Катеринщик, -ка, м. Шарманщикъ. Катеринка грає... іде катеринщик. Св. Л. 294.
Лехки́й и пр. = легкий и пр.
Наманта́чити, -чу, -чиш, гл. Наточить косу (мантачкою).  
Осятер, -тра, м. = осетер. Зірвався осятер з гака. К. ПС. 147.
Поласуватися, -суюся, -єшся, гл. Польститься. Поласується на баранця да й зловить його. Чуб. II. 603.
Поростоплюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и ростопи́тися, но во множествѣ.
Шкрябання, -ня, с. Царапанье.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДОСТАЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.