Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Водо́хреще и мн. водо́хрещі. Праздникъ Богоявленія. Ном. № 11217. ХС. І. 73. Пішла, хрести всюди на Водохрище пописала, скотину покропила. Г. Барв. 337. Иногда во мн. ч. водо́хрища. Водохрищ.... дождать. О. 1862. IV. 89.
Доба́вити Cм. Добавляти.
Зважа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. вва́жити, -жу, -жиш, гл. Обращать, обратить вниманіе. Не зважала вона, що темная ніч, пішла вона в чистеє поле пріч. Чуб. V. 896.
Кметити, кмечу, -ти́ш, гл. Смекать, понимать; замѣчать, примѣчать. Уже дитина кметить. Н. Вол. у.
Невгадно нар. 1) Неизвѣстно. Невгадно куди стрибать, чи туди, чи туди. Полт. г. Слов. Д. Эварн. 2) Незамѣтно, непримѣтно, неслышно. Дітей невгодно в хаті.
Невзабарі нар. = незабаром.
Помийник, -ка, м. Первоначально — человѣкъ, занимающійся выносомъ помоевъ, а затѣмъ всякій человѣкъ, занимающійся грязной работой; бранное слово. Лохв. у. Ти помийник жидівський. Гн. II. 70. 2) Собака, постоянно роющаяся въ помояхъ, любящая помои. Лохв. у.
Попрятниця, -ці, ж. Хорошая хозяйка, прибиральщица. До хати попрятницю, до поля робітницю, до комори ключницю. Гол. IV. 332. А сестриця-попрятниця. Мнж. 57.
Похлібити, -блю, -биш, гл. Поддерживать кого, потянуть руку за кѣмъ. Я похлібив за ним. Черк. у.
Струсевий, -а, -е. Страусовый. Струсеві піря. К. ЧР. 54.