Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ганьбити, -блю, -биш, гл. = ганити. Нащо ганьбити чоловіка? Камен. у.
Дова́дливий, дова́дний, -а, -е. Досадный, тошный.
Жва́кати, -каю, -єш, гл. Чавкать, жевать.
Запа́зушний, -а, -е. О ребенкѣ: грудной. Ще мале дитя, запазушне. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Мези́нець, -нця, и пр. Cм. Мизинець и пр.
Наволіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. наволокти́, -лочу́, -чиш, гл. 1) Натягивать, натянуть. 2) Нанизывать, нанизать на нитку. Желех. 3) Вышивать особымъ способомъ. 4) Навлекать, навлечь. Од Бога помсту наволікає. наволокти пеню на кого. Обвинить напрасно. Борз. у. Ном. № 13545.
Натикати II, -ка́ю, -єш, сов. в. натикати, -каю, -єш, гл. 1) Натыкать, натыкать. Натикала за намітку земної рути. Чуб. V. 1132. 2) Натыкать, наткнуть на что. Мухариці дрібненької не наток би на удку. Вх. Зн. 40.
Поцвіркати, -каю, -єш, гл. = поцвірчати.
Розмотати, -ся. Cм. розмотувати, -ся.
Тридцяток, -тка, м. Тридцать. Йому років до тридцятка було. О. 1862. І. 29. Років коло тридцятка назад. Ном. № 11734.