Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Багаччати, -ччаю, -єш, гл. = багатшати.
Вакелія, -лії, ж. Раст. Polyporus fomentarius, губка огнивная. Вх. Лем. 395. Губка, труть. Угор. Cм. векелия.
Вернисонце, -ця, с. раст. Lupinus caeruleus. Харьк. у.
Волячий, -а, -е. Бычачій. Воляча, голова. Харьк. у.
Дити́нний, -а, -е. Дѣтскій, рябячій.
Забуза́нити, -ню, -ниш, гл. Заговорить, попести (чепуху)? Вона йому нісенітницю як забузанила, то він і рукою махнув.
Казка, -ки, ж. Сказка. В пісні правда, а в казці брехня. посл. ум. ка́зочка. От вам казочка.
Лазити, -лажу, -виш, гл. 1) Лазить, ползать. Лазять діти у запічку голодні і ті. Шевч. 532. Лазарь, що по печі лазив. Ном. № 4075. По кавуну мухи лазили. Гадина лазила. 2) Взбираться, взлѣзать, лазить. На похиле дерево і кози лазять. Ном. № 4075. Люде лазили і на такі гори, що верстов шість або сім заввишки. Дещо. 18. 3) Лазить, лѣзть, перелѣзать. Наладив дід хижку для бабки: то лазили кішки, а то й собаки стали лазити. Ном. № 7580. Через плоти лазив. Чуб. V. 79.
Пічлаз, -за, м. Развратникъ. Берд. у.
Приворот, -ту, м. Раст. Veronica Chamaedrys L. Мил. М. 26.