Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погань

Погань, -ні, ж. 1) Гадость, дрянь, скверность. Отара собако, де б молиться, верзеш тут погань. Шевч. 159. З того попелу завелась вся тая погань: мошки, комарі, жуки. ЗОЮР. II. 30. Ну, годі, годі, Грицьку, буде ту погань снігиря хвалить. Греб. 390. 2) соб. Язычники. Гн. І. 187.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 230.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГАНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГАНЬ"
Вислобонити, -ню, -ниш, гл. Освободить.
Голоморожжя, -жя, с. = голомороззя. Збіжє вимолочують звичайно в-осени на голоморожю. Шух. І. 166.
Гу́севки, -вок, ж. мн. Гусельки. Гол. ІІ. 57. АД. І. 36.
Дозира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. дозріти (дізріти), -рю́, -ри́ш, гл. 1) = Доглядати, доглянути. Вх. Лем. 410. Не будеш діток моїх дозирати. Мет. 351. Треба пильно тих лукавих ходів дозирати. К. Досв. 201. 2) Видѣть, увидѣть. Вх. Уг. 236.
Зопхнути, -ну́, -неш, гл. = зіпхнути. З кроватоньки зопхнула. Чуб. V. 668.
Ля́шити, -шу, -шиш, гл. Полонизировать. Желех.
Покрадати, -да́ю, -єш, гл. Красть постоянно понемногу.
Попаскудити, -джу, -диш, гл. Изгадить (во множествѣ). Усю одежу попаскудив. Васильк. у.
Пращур, -ра, м. Пращуръ, отецъ прадѣда. МУЕ. III. 171.
Спинчатися, -ча́юся, -єшся, гл. = спинатися 3. Хиба це можно спинчатися з губернатором? Волков. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГАНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.