Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поганшати

Поганшати, -шаю, -єш, гл. Дурнѣть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 230.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГАНШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГАНШАТИ"
Ано́-лем, сз. Но, только, но только. Тогди не било неба ні землі, ано́лем било синоє море. Гол. II. 5.
Бондаря, -ряти, с. = бондарча.
Боривітер, -тра, м. Пустельга, Falco tinunculus. Вх. Пч. II. 10.
Бредець, -дця, м. Тотъ, кто бродить или ходить въ бродъ. Наші хлопці стрельці-бредці. Грин. III. 102.
Відзначати, -ча́ю, -єш, сов. в. відзначити, -чу, -чиш, гл. Отмѣчать, отмѣтить.
Голосочок, -чка, м. Ум. отъ голос.
Порізникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть мясникомъ нѣкоторое время.
Розлінуватися, -нуюся, -єшся, гл. Разлѣниться. Керез твою дочку да й моя розлінується. Чуб. II. 64.
Скупиндя, -ді, м. = скупердя. Котл. Ен. IV. 14.
Чухатися, -хаюся, -єшся, гл. Чесаться, чесать себя (если зудитъ, но не гребешкомъ). Скот і свині чухались об стіну. Левиц. Пов. 177.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГАНШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.