Верч, -ча, м.
1) Свертокъ, пучекъ.
2) Небольшая булочка съ шишкой посрединѣ. Ее даютъ старости на свадьбѣ, чтобы впустили въ дворъ. Ум. верчик, верчичок. Що за той верчичок шпалер?
Гав III, -ву, м. Лай. Я пізнав і гав тієї собаки, — такий хрипкий.
Доміркува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Додуматься.
Дряпі́ка, -ки, м. Обдирало, лихоимецъ. Ум. дряпічка. Нептун іздавна був дряпічка.
Забаря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. забари́ти, -рю́, -риш, гл. Замедлять, замедлить, задерживать, задержать. То у Івасечка ласкавий панотченько, забарив нас ласкавими словами. Жидам довжок забарила.
Замо́вча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Замолчать. Да й усі мовчки замовчали. Лучче замовчім, ніж закричім.
Кура 1, -ри, ж.
1) Пыль. Кура встає шляхом. куру підня́ти. Переносно: занести ссору. Чорт батька зна з чого таку куру підняли.
2) Мятель. В сніжну зіму, як нема кури, отара виходить в степ.
Нехта, -ти, ж. = нахта.
Скуска, -ки, ж. Искусительница? предметъ искушенія? «То, синоньку, скуска» — сказалъ пустынникъ выросшему въ пустынѣ мальчику, впервые увидѣвшему женщину.
Услон, -ну, м. = ослін.