Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повня

Повня, -ні, ж. 1) Полнота. Не дасть йому розвинути художницького смаку свого до повної повні. К. ХП. 18. Тут в повню роскіш дав їм Бог. Мкр. Г. 67. Перейти дорогу у повні. Перейти дорогу съ полными ведрами. Шух. І. 239. 2) Изобиліе. І на полі у тебе буде повня. К. Іов. 13. Моїм багацтвом я втішався і повнею моєю веселився; К. Іов. 67. 3) Полнолуніе. Чуб. І. 10. місяць у повні. Полнолуніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 225.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВНЯ"
Бидзатися, -дзаюся, -єшся
Бісовщина, -ни, ж. Чертовщина. З тою бісовщиною: з ворожками, та з знахарками не водись. Кв.
Звороча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = звертати. Я на його накричав, щоб з доріжки зворочав. Чуб. V. 739.
Навзнаки́ нар. 1) = навзнак. 2)дава́тися, да́тися. а) Показываться, показаться. Як були ми колись панськими, кріпаками, так вона така була, що було і навзнаки не дається; а тепер сама забалакала, така тиха та добра до людей. Новомоск. у. б) Давать, дать себя знать. Дались мені навзнаки чоловічі кулаки. Н. п.
Навсто́ячки нар. Стоя, въ стоячемъ положеніи. Мнж. 154.
Обвалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. обвали́тися, -лю́ся, -лишся и обваля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Обваливаться, обвалиться. 2) Сваливаться, сваляться (о сукнѣ).
Підірвати, -ся. Cм. підривати, -ся.
Поналускувати, -кую, -єш, гл. Налущить. Скрізь поналускував насіння. Богодухов. у.
Попрятувати, -тую, -єш, гл. Прибирать. Взялись попрятувати. Св. Л. 280.
Прісь! меж. Крикъ на кошку: брысь!
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.