Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блішити, -шу, -шиш, гл. = бліхувати 1. Вх. Лем. 392.
Вислуженька, -ки, ж. Ум. отъ вислуга.
Вицяпати Cм. вицяпувати.
Вищати 1, -щаю, -єш, гл. Дѣлаться выше.
На́моржень, -жня, м. Толстая жердь, идущая параллельно съ полозомъ саней, выше его, къ которой прикрѣпляется верхній конецъ копилів. Сумск. у.
Передок, -дка, м. 1) Ум. отъ перед. 2) Передняя часть телѣги. Рудч. ЧП. 250. 3) Облучекъ, козлы. Богиня сіла в просту будку, на передку сів Купидон. Котл. Ен.
Розвидніти Cм. розвидняти.
Тато, -та, м. Отецъ. Вийди, доню, на. улицю тата визирати. Лукаш. 12.5. Ум. и ласк. Татко, татенько, татечко, татонько, таточко, татульо, татуленько, татунь, татуньо, татусь, татусьо, татусик, татцьо, татценько. Гол. І. 335. Ой татоньку, мій голубоньку! Мет. 155. Ми з мамою щось порались коло печі, а татуньо були в церкві. КС. 1883. ІІ. 466. Татуся.... на той раз не було. Сим. 230.
Хлопити, -плю, -пиш, гл.дух. Захватывать духъ. Квітки пахнуть, аж хлопить дух. Нѣжин. у.
Чесанний, -а, -е. О полотнѣ: самое лучшее и тонкое. Шух. І. 147, 259.