Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повновидий

Повновидий, -а, -е. Круглолицый, полнолицый. К. ЧР. 45. Чоловік плечистий, русявий, повновидий. ЗОЮР. І. 97. Андрійко був у мене повновидий, ясноокий, кучерявий. МВ. ІІ. 7. Місяць... був би повновидий. Дещо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 224.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВНОВИДИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВНОВИДИЙ"
Відвіджати, -джаю, -єш, гл. = відвідувати. А як го найдете, дайте мені знати, щоби м приходила його відвіджати. Гол. І. 64.
Глинище, -ща, с. Мѣсто, яма, откуда беруть глину, глинница. Левиц. І. 103.
Дишлеви́й, -а, -е. = Дишельний. Чуб. VII. 401.
Доруче́ння, -ня, с. Порученіе.
Зади́ханий, -а, -е. Запыхавшійся. Прибігла шинкарка, задихана вся, до мене. МВ. ІІ. 186.
Злука, -ки, ж. Соединеніе.
Роспастися Cм. роспадатися.
Скусник, -ка, м. Скусывающій, откусывающій. Ум. скусничок. Налетів же крячок та й іскусничок, іскусив же він усі яблучка. Грин. III. 142.
Уклеюватися, -леююся, -єшся, сов. в. уклеїтися, уклеюся, -їшся, гл. Повиваться, вклеиться.
Хоронити, -ню, -ниш, гл. 1) Хранить. Труну спускали полотном, шо ще баба пряла, хоронили його на сорочки. Г. Барв. 208. Хорони, Боже! 2) Прятать. Було виплачеться Параска у коморі, виплачеться добре, а від людей хоронила, що щемить серденько. Г. Барв. 107. 3) Хоронить. Тіло козацьке находити, в чистім степу хоронити. АД. І. 125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВНОВИДИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.