Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повниця

Повниця, -ці, ж. Полный сосудъ. Вх. Зн. 50. Ум. повни́чка, повнонька, повночка. Кропи нас, мати, водою святою непочатою, з повною повничкою доброю долечкою. Рк. Макс. Не пий, зятуню, першої повноньки. О. 1862. IV. 30. Стань, батеньку, перед мене і напийся до мене з повними повноньками з дрібнішії слізоньками. Грин. III. 513. Чарочко — повночко, як мені до тебе пристати. Чуб. V. 1105.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 224.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВНИЦЯ"
Блисконути, -ну́, -не́ш, гл. Сверкнуть сильно. Грім як грякне, а блискавка як блисконе! Полт. Як здвигне старий брови, стисне уста тонкі та блисконе оком своїм чорним — ми вже з паніматкою ледві дишемо. МВ. ІІ. 76.
Голв'Яка ж. = гілляка. Пойшов дід у гай, вирубав поліно дров, прив'язав його до голв'яки.... що вітер повійне, погойдне те поліно, то воно об дерево й стукає. Чуб. II. 65.
Доси́понька, -ки, Ум. отъ доси́пка.
Задері́й, -рія, м. = задерика. Андрій-задерій. Ном. № 12702.
Назі́мкуватиця, -ці, ж. Корова, дающая молоко съ «на́зімком».
Обхідчатий, -а, -е. Неогороженный (о зданіи).
Політок, -тка, м. Годовой кругъ древесины. Вх. Зн. 52.
Притарабанити, -ню, -ниш, гл. Притащить. Притарабанили скриню.
Суватися, -ваюся, -єшся, гл. Скользить; ползать. І вни до днесь ся сувают, тоти гади. Гн. І. 6.
Шушвалок, -лка, м. Шушера, шушваль. Я думала — парубки, коли шушвалки. Мил. 105.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.