Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повнеча

Повнеча, -чі, ж. Скопленіе въ чемъ либо, заполненіе чего либо. Какъ нарѣчіе: полно, биткомъ набито. В корчмі повнена людей.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 224.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВНЕЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВНЕЧА"
Запа́хнути и запа́хти, -хну, -неш, гл. Запахнуть. Запахли груші. Рудч. Ск. II. 64.
Знакомий, -а, -е. Знакомый, извѣстный. К. Псал. 203. До порогів недалеко, знакома дорога. Морд. Знакомі люде дохожали улицею. МВ. ІІ. 104. Як города — так знакомих: де пойду, то випхнуть. Ном. № 9482.
Наплюга́вити, -влю, -виш, гл. Напачкать, нагадить, насквервить, напакостить.
Перехварбувати, -бу́ю, -єш, гл. Перекрасить.
Пила, -ли, ж. Пила. Шух. І. 88, 175. Ум. пилка.
Поживність, -ности, ж. Пропитаніе, кормъ. Оса не мав тепер поживности. Радом. у.  
Попідстилати, -ла́ю, -єш, гл. Подостлать (во множествѣ)
Упихати, -хаю, -єш, сов. в. упхати, -хаю, -єш и упхнути, -хну, -неш, гл. Вталкивать, втолкнуть, впихивать, впихнуть. Упхнула її в яму. ЗОЮР. II. 11.
Чалапкати, -каю, -єш и чалапкоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = чалапати. Желех. Коні чалапкают. Вх. Зн. 79.
Черевірний зуб. Коренной зубъ. Вх. Уг. 275.. Cм. черенню́.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВНЕЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.