Жегна́ння, -ня, с. Прощаніе.
Лахманина, -ни, ж. Рубище, отрепье. У таку лахманину вдяглася, наче справді старчиха.
Ле́жник, -ка, м. 1) Боровъ дымовой трубы? «Любимымъ мѣстопребываніемъ «вихованця» есть «ле́жник», на чердакѣ». 2) ле́жники справляти = лежня справляти.
Лиша́к, -ка́, м. Названіе малоросса, живущаго въ горахъ въ Венгріи (по часто употребляемому въ разговорѣ слову лиш).
Оприкривий, -а, -е. Противный, опостылый.
Освінути, -ну́, -не́ш пр. освів, освіла,, гл.
1) Разсвѣтъ, начаться разсвѣту. Тут будемо ночувати, дочко, а завтра, як Бог освіне, поїдемо дальш у дорогу.
2) Встать, находиться при разсвѣтѣ, освѣтиться. Осмеркла у батенька, а освіла у свекорка. Рано встав, — на порозі освів (иронія). Берегом, берегом (гілка) Дуная приплила, у Марині на столі освіла. На завтра бодайсь не освів! Пожеланіе не увидѣть свѣта завтрашняго дня, т. е. пожеланіе смерти.
3) Выздоровѣть. Був слабий — тепер мало освів.
Охвірувати, -ру́ю, -єш, гл. Жертвовать. Охвірувати Богові. Охвірувати їх (гроші) на яке добре діло.
Придатний, -а, -е. Годный, пригодный; способный. Хлопець дуже розумний і до всього придатний.
Скоро нар. 1) Скоро. Журба ж мене, моя мати, скоро з ніг ізвалить. 2) Какъ только, коль скоро, лишь только. Скоро жених і гості з двора, панночка в плач. Скоро забачив Мазепенкову ватагу, зараз узяв та й об'їхав її кругом. Ум. скоренько, скоресенько.
Упоминок, -нку, м. Напоминаніе. Не буде вам ніякої кари, ні упо'минку.