Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повиривати

Повиривати, -ва́ю, -єш, гл. Вырвать (во множествѣ). Чисто подер тіло, з м'ясом повиривав. Рудч. Ск. І. 173. Усю лободу вже повиривала. Черниг. у. Пси його так кусають, що аж з боків йому шкуру повиривали. Чуб. II. 411.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 216.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИРИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИРИВАТИ"
Байдрак, -ка, м. = будяк. Carduus. Вх. Пч. II. 30.
Капнути Cм. капати.
Невередь нар. Немного. Харьк. у.
Підлицятися, -ця́юся, -єшся, гл. = підлещуватися. Рудч. Ск. II. 75. Він і підлицяється: я, каже, буду в вас царем. ЗОЮР. II. 50.
Плямовитий, плямуватий, -а, -е. Пятнистый, въ пятнахъ. Черк. у. Н. Вол. у.
Поздавлювати, -люю, -єш, гл. Сдавить (во множествѣ).
Розсадити Cм. розсаджувати.
Служити, -жу, -жиш, гл. Служить. Служу, наймаюся. МВ. (О. 1862. III. 77). Ой я б, мамо, не тужила, а Бога молила, щоб моєму козаченьку хвортуна служила. Мет. 20.
Трахтерня, -ні, ж. = трахтир. Кажут люди, шо милий не п'є, а він рано з трахтерні йде. ЗЮЗО. II. 458.
Хіснувати, -ся, -ную, -ся, -єш, -ся, гл. Пользоваться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИРИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.