Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повипорювати

Повипорювати, -рюю, -єш, гл. Выпороть (во множ.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИПОРЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИПОРЮВАТИ"
Вискотня, -ні, ж. Визжаніе, визгъ.
Вільга, -ги, ж. 1) Мокрота, влага. 2) пт. иволга. Ум. вільженька.
Вулік, -ка, м. = вулій.
Похопливий, -а, -е. = похіпливий. Пропадуть мої конопельки! подумала Кайдашиха: похоплива невісточка попряде їх собі на полотно. Левиц. КС. 71.
Таборовий, -а, -е. Лагерный. К. ЧР. 309.
Уз пред. Возлѣ, около, при, вдоль, мимо. Уз край світу ставиш гори. К. Псал. 170. Увечері ж, як скрізь народ відпочивав, посівши на низьких уз гулицю порогах. К. Дз. 173.
Цент, -та, м. Центъ. Не мав ніц, хиба три центи коло себе. Гн. II. 42.
Чехоня, -ні, ж. = чахоня.
Шпиндель, -ля, м. Поршень. Камен. у.
Штурман, -на, м. Штурманъ (на кораблѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИПОРЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.