Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повипірати

Повипірати, -ра́ю, -єш, гл. Вытѣснить, вытолкать (многихъ). Повипірала б я вас за старців. Г. Барв. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИПІРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИПІРАТИ"
Байдур, -ра, м. Волокита, ловеласъ? «Де ж їх будеш прала, Галенько єдина?» — На тихім Дунаю, козаче-гультаю! — «Де будеш сушила, Галенько єдина?» — На єдвабном снуре, козаче-байдуре. — Гол. ІІ. 722, 723.
Вибростити, -рощу, -стиш, гл. Дать отростокъ. Вх. Лем. 397.
Вируговувати, -вую, -єш, сов. в. виругувати, -гую, -єш, гл. Изгонять, изгнать кого изъ его владѣній.
Віджухаритися, -рюся, -ришся, гл. Отдѣлаться. Насилу віджухарився від десятника.
Вороненький, -а, -е., Ум. отъ вороний.
Доспі́вувати, -вую, -єш, сов. в. доспіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. Допѣвать, допѣть.
Пихкати, -каю, -єш, гл. 1) Пыхтѣть. От ми пихкали, пихкали над тим чаєм, та й повиливали його під ліжко. Грин. І. 89. 2) Потягивать (трубку). Лежить у садку під грушею, люльку пихкає. МВ. І. 38.
Потиснутися, -нуся, -нешся, гл. Потѣсниться.
Тік II, то́ку, м. Растопленный жиръ. Пироги в тоці. Шейк.
Цмокання, -ня, с. 1) Чмоканье. 2) Цѣлованіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИПІРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.