Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повипікати

Повипікати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Выпечь (во множествѣ). 2) Выжечь (во множествѣ). Повипікала йому очі. Коню очі повипікав. Драг. 303.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИПІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИПІКАТИ"
Безмовно нар. Молча. Безмовно сиділи. МВ. ІІІ. 32.
Вугластий, -а, -е. Имѣющій углы, граненый.
За́стайка, -ки, ж. Жилище пастуха гуцула въ полони́нах. Cм. стайка. Шух. І. 215.
Здружи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. 1) Сочетать бракомъ. 2) Подружить. Наука здружила і з'єднала всіх. О. 1861. VII. 5.
Кволіти, -лію, -єш, гл. Хворать, хирѣть, болѣть. Буде спати — не плакати, буде рости — не боліти, на серденько не кволіти. Н. п.
Котити, -чу́, -тиш, гл. Катить. Лід кріпкий, хоч гармати поти. Ном. Реве, стогне хуртовина, котить, верне полем. Шевч. 82.
Перепекти, -ся. Cм. перепікати, -ся.
Потурбувати, -бу́ю, -єш, гл. Побезпокоить. Дід потурбує свою старість. О. 1861. X. 56.
Росхильчастий, -а, -е. Расходящійся въ разныя стороны: о рогахъ, рядомъ стоящихъ кольяхъ и пр. Поставив ручиці дуэте росхильчасті. Рк. Левиц.
Ходільник, -ка, м. Ходокъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИПІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.