Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повдовіти

Повдовіти, -вію, -єш, гл. Овдовѣть. Перепеличенька повдовіла, заміж іти захотіла. Чуб. V. 1127.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВДОВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВДОВІТИ"
Говоріння, -ня, с. Говореніе, манера говоренія.
Ду́битися, -блюся, -бишся, гл. 1) О penis: быть въ эрекціи. Радом. у. 2) Коробиться.
Куляс, -са, м. Особаго рода желѣзный крючекъ съ деревянной рукояткой для выниманія еще горячей посуды послѣ обжиганія въ горнѣ. Вас. 179.
Лінни́шки мн. Скатерти? Посаджу тя за тисові столоньки, за ліннишки тоненькі і за ясні свіченьки. Гол. IV. 272.
Мужи́цький, -а, -е. 1) Крестьянскій, мужичій. Бувало дають ляхам одежу мужицьку. Драг. В їх усе по панській, любе й миле, а в нас усе по мужицькому. МВ. І. 26. 2) Мужескій, мужній. Очищаєш ти, водо явленая, нарожденого од позору: надуманого, нагаданого, встрічного, водяного, вітряного, жіноцького, мужицького, парубоцького, дівоцького. Чуб. І. 132.
Муранділь, -ля, м. Муравей. Вх. Зн. 38.
Падіж, -жа, м. Падежъ. Падіж на овечок. Харьк. у.
Пизьмо, -ма, с. = пижмо. Вх. Пч. І. 13.
Свекрушенька, -ки, ж. Ум. отъ свекруха.
Тамусь нар. = там. Вх. Лем. 4 72.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВДОВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.