Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повбуджати

Повбуджати, -джа́ю, -єш, гл. Разбудить (многихъ). Хто ж нас рано повбуджає, моя мила дівчино? Гол. І. 200.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВБУДЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВБУДЖАТИ"
Братунин, братусин, -на, -не. Принадлежащій братцу.
Воскобійниця, -ці, ж. Воскобойня. Котл. Ен. V. 65.
Заіржа́віти, -вію, -єш, гл. Покрыться ржавчиной, заржавѣть. Була колись правда, та заіржавіла. Посл.
Помирити, -рю́, -риш, гл. Помирить. Може й Хмельницькому доведеться їх помирить. Стор. МПр. 89. Пійди лишень помири їх. ЗОЮР. І. 162.
Розбути, -ся. Cм. розбувати, -ся.
Сани, -не́й, ж. мн. Сани. Не в свої сани вліз. Ном. № 9601. Привикне, кажуть, собака за возом бігти, то біжить і за саньми. посл. ум. са́нки, саночки́. Cм. са́нка.
Снота, -ти, ж. Дѣвичье цѣломудріе. Чуб. IV. 447. Доброго роду дитина, що вона по ночах ходила, да при собі сноту носила. Н. п.
Урізати, -жу, -жеш, гл. 1) Отрѣзать, обрѣзать. Жениться пробі, а хліба врізать не вміє. Ном. № 13778. З лихого торгу хоч поли врізавши. Ном. № 1972. Сього пальця вріж — болить, і того вріж — болить. Чуб. І. 246. Урізав вовкові хвіст. Чуб. II. 127. 2) Ударить. Та як уріж її (кулаком) по виску. Мнж. 34.
Утішати, -шаю, -єш, сов. в. утішити, -шу, -шиш, гл. Радовать, обрадовать. Буду серце твоїм законом утішати. К. Псал. 275. Ой як гляну на сідельце, — втішу своє, серце. Мет. 23.
Шина, -ни, ж. 1) Шина, оковка. Полт. у.; Подольск. г. Шини на колесах. 2) Рельса.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВБУДЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.