Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витінка, -ки, ж. = ви́тівка. Там без витінків не обійдеться. Зміевск. у.
Ло́кшина, -ни, ж. = локша. Свинячу голову до хріну і локшину на переміну. Котл. Ен. І. 18. Ум. локшинка. Харьк. г.
Мо́кро нар. Мокро. Ум. мокренько, мокре́сенько.
Погнисти, погнити, -нию, -єш, гл. Погнить. Картопля погнала на грядці.
Почесний, почестний, -а, -е. 1) Почтенный, уважаемый. Титарівна-Немерівна почестного роду. Шевч. 655. Вік чоловік почесний. Черк. у. 2) Почетный. почесний хліб. Хлѣбъ, съ которымъ приходять старости сватать дѣвушку. Тільки й знає почесний хліб старостам вертати. Г. Барв. 457. почесна (чарка?) — угощеніе водкой въ нѣкоторые моменты свадебнаго обряда. Дружба наливає чарку горівки і кличе на почесну. Грин. III. 513. Тут то саме у Тараса коровай ділили; за вечерею бояре дружечок гулили; подавали їм почесну, а сами ковтали. Мкр. Н. Зо.
Свічадо, -да, с. Зеркало. ЗОЮР. II. 16.
Тридцяток, -тка, м. Тридцать. Йому років до тридцятка було. О. 1862. І. 29. Років коло тридцятка назад. Ном. № 11734.
Тухнути, -ну, -неш, гл. Спадать, опадать (объ опухоли).
Храбруватися, -руюся, -єшся, гл. = храбрувати. Ентел там сильно храбрувався. Котл. Ен. II. 20.
Шкельце, -ця, с. Ум. отъ шкло.