Вушечко, -ка, с. Ум. отъ вухо.
Гри́па, -пи, об. Неповоротливый человѣкъ, неуклюжая толстая женщина. Така грипа; як іде, то й земля гуде. Ув. Гри́пище.
Жалісни́й Cм. жалісливий.
Залиша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. залиши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Оставлять, оставить, покидать, покинуть. А тепер я чумачина, дак ти мене й залишила. Ніхто не залишить свого кохання. Дівчинонька мила перш мене любила, тепер залишила.
Зміцніти, -ні́ю, -єш, гл. Укрѣпиться, сдѣлаться сильнымъ.
Кубеба, -би, ж. Раст. Кубеба, Cubeba. На запіканку корінькову купив кубеби й калгану.
Підзирати, -ра́ю, -єш, сов. в. підзи́рити, -рю, -риш, гл.
1) Подсматривать, подсмотрѣть. Деякі підзирали за шалопутами, то кажуть, що вони скачуть. От він заховавсь десь і підзирає: хто буде хазяйнувать.
2) Только сов. в. ? = підзорити 2.
Пообступати, -па́ю, -єш, гл. Обступить (во множествѣ).
Потирати, -ра́ю, -єш, сов. в. потерти, -тру, -тре́ш, гл.
1) Тереть, потирать, потереть. Ученики його їли колосся, потерши в руках. Чи не висять рушнички нам потерти ручки? Не лучче б нам з ляхами... мирно пробувати, аніж пійти лугів потирати, своїм тілом комарів годувати. потирати руни об ко́го. Помыкать кѣмъ. Досталося ледачому руки потирати. Барили воду з нас ледачі дуки і потирали об козацтво руки.
2) Разбить. Буком узяв, потер горці до жука.
Ухватитися, -чуся, -тишся, гл. = ухопитися. Ухватився, як реп'ях.
