Біляк, -ка, м. 1) Бѣлый по масти, одѣтый въ бѣлое. На ставі пишно лебедь плив, а гуси сірії край його поринали. — «Хиба отцей біляк вас з глузду звів?» — один гусак загомонів. 2) Родъ грибовъ. Як загадав боровик.... ой тим білякам да на войну йти. 3) Бѣлякъ-заяцъ. 4) Родъ черешенъ. 5) Встрѣчено только въ думѣ «Про Самійла Кішку»: (Паювали) златосинії киндяки на козаки, златоглави — на отамани, турецькую білую габу — на козаки на біляки. Значеніе неясно. переводить: «козаки, не вступившіе еще въ товариство, т. е. не посвященные въ званіе лицаря славнаго войска запорожскаго»; «козаки, ходившіе въ бѣлой одеждѣ». Кулишъ понимаетъ это слово въ смыслѣ простой, рядовой козакъ. «Лейстровик чи охочий? — Лейстровий, мосці-пане. — Біляк, чи отаман?» — З отамання. 6) Горшокъ безъ глазури изъ бѣлой глины.
Веребей, -б'я, м. = горобець. Ум. веребейко. Веребейко в стрісі.
Відпарити Cм. відпарювати.
Зашкару́бнути, -бну, -неш, гл. Засохнуть, отвердѣть сверху, покрыться какъ бы коркой. Виверни кожуха, а то як змочить дощ та зашкарубне, буде такий, як луб. Як нападе нежидь, то й у носі зашкарубне. Земля зашкарубла.
Зневага, -ги, ж. Неуваженіе, пренебрежете, непочтеніе. Побачив Турн собі зневагу: не мед дають тут пить, а брагу. зневагу дати. Оказать неуваженіе. Дали зневагу матері.
Неохайність, -ности, ж. Неопрятность. Жиди все біднійші, все більше неохайности. Хата вдарила Чіпці в вічі своєю неохайністю. Стіни пооблупувані...
Підданка, -ки, ж.
1) Подданная.
2) Крѣпостная. Ум. підда́ночка. Ой пане, папочку, ведем тобі підданочку.
Поставкувати, -ку́ю, -єш, гл. Останавливаться по временамъ, лѣниво работать. Рубай, рубай, не поставкуй, як нарубаш, домій вандруй.
Працьовитість, -тости, ж. Трудолюбіе.
Розрубити, -блю́, -биш, гл. Разложить, распредѣлить (подать и т. п.).