Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підкрадати

Підкрадати, -да́ю, -єш, гл. Обкрадывать понемногу. О. 1861. IX. 76. Обідрана зовсім! то на ліки пішло, то брали добрі люде за якусь колись то позичку, а то й підкрадали. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКРАДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКРАДАТИ"
Аді́тетко (сокращ. изъ а диви́, а диві́т). Смотри! смотрите! Желех.
Копіяшний, -а, -е. = копійчаний.
Куватися, кую́ся, -є́шся, гл. Коваться. Не кується, дак плещеться. Ном.
Письмацтво, -ва, с. 1) Грамотность. 2) Плохое сочинительство. 3) соб. Плохіе писатели. Письмацтво дике. К. Дз. 103.
Пообсисатися, -саємося, -єтеся, гл. Обсосаться, объѣсться, сося. Ось пійду йому телят до корів повипускаю, — нехай пообсисаються. Г. Барв. 195.
Роскрут, -та, м. Кольцо изъ деревяннаго прута, — напр. въ ярмѣ, гдѣ оно играетъ ту-же роль, что и живець (Cм. живець 11). Шух. І. 165. Ум. роскрутець. Шух. 1. 214.
Стариґай, ґая, м. = стариган. Конст. у.
Татаринів, -нова, -ве Принадлежащій татарину. Татаринова голова. Морд. Оп. 85.
Цибилатий, -а, -е. = цибатий. Н. Вол. у.
Цуцукати, -каю, -єш, гл. Звать собаку крикомъ: цуцу! Нехай цуцукають.... Мене сим не зведуть. Г. Арт. (6. 1861. ІІІ. 84).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДКРАДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.