Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Берегти, -жу, -жеш, гл. Беречь, хранить. Береженого і Бог береже. Посл.
Берестище, -ща, м. Ув. отъ берест.
Заніма́ти, -ся = займа́ти, -ся.
Зди́рник, -ка, м. = здирця. Народ не любить багачів, каже, що вони здирники. О. 1862. V. 12.
Клюба, -би, ж. 1) Выкопанное съ корнемъ дерево, которое возятъ на ґалярах. Вх. Зн. 25. 2) Тиски. Вх. Зн. 25. Желех.
Легку́ша, -ші, ж. Языкъ, дыхательное горло, легкія, сердце и печенка вмѣстѣ.
Передзвонити, -ню́, -ниш, гл. Окончить звонить. Передзвонили у всі дзвони до церкви. Грин. II. 154, 155.
Помітуха, -хи, ж. Выметальщица. Пожеланіе новорожденной на крестинахъ: Щоб щасна, красна, довголітня... щоб помітуха і помазуха, і швачка, і прачка, і пряха. Мил. 27. Ум. помітушка.
Примастити Cм. примащувати.
Рівно нар. 1) Ровно, гладко. Чи так у вас, як у нас всюди полем рівно? Н. п. Рівно — хоть покотись. Полт. 2) Ровно, прямо. Ой у полі на чистім роздоллі там стояло рівно два дубочки. Чуб. V. 298. 3) Равно, одинаково. Що вбогий, що багатий — у Бога все рівно. Ном. 4) Въ уровень. Рости, хмелю, над водою рівно з тичиною. Чуб. V. 110. Ум. рівненько, рівнесенько.