Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пиляка

Пиляка, -ки, ж. = пилюга. Ум. пилячка. Дощ зовсім малий, — тіки побризкав пилячку, а землі й не промочив як слід. Екатер. у. (Залюб.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИЛЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИЛЯКА"
Бігцем нар. Бѣгомъ. А він бігцем, бігцем з кіньми. Камен. у.
Дошкандиба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Дойти, хромая.
Заві́яти Cм. завівати.
Замрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Показаться неясно вдали. Замрів місяць між хмарами. Щог. В. 21. Мрії далекі осяйні мені веселкою замріють. Г. Барв. 535.
Одіг.. Кромѣ имѣющагося здѣсь, еще Cм. отъ відігнати до відігратися.
Парубоцький, парубо́чий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій парню, юношѣ. Годину урве собі на гуляння парубоцьке. МВ. ІІ. 11. Парубочі голоси обзивались піснею десь далеко за ставком. Левиц. Пов. 108.
Помочити, -чу́, -чиш, гл. Замочить, помочить. Дощ помочить. Рудч. Ск. І. 170. Скочила, перескочила та хвостик помочила. Ном. № 9878.
Решіточка, -ки, ж. Ум. отъ решітка.
Самокисє, -ся, с. и само́кись, -сі, ж. Простокваша. Вх. Зн. 62.
Щибати, -ба́ю, -єш, гл. = лоптати. Вх. Зн. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПИЛЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.