Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

песиголовець

Песиголовець, -вця, м. Сказочный человѣкъ съ однимъ глазомъ во лбу, поѣдающій людей. Піймали його песиголовці (тії, що людей їдять), годують на сало. Рудч. Ск. І. 71. Колись на світі було так, що багато було, кажуть, людоїдів або песиголовців. У їх не так, як у нас двоє очей, а в їх було одно здорове-здорове, більше у вола, і то серед лоба. Грин. І. 1 — 2. Бранное слово. Ном. № 4801.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕСИГОЛОВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕСИГОЛОВЕЦЬ"
Венгерка, -ки, ж. Родъ сливъ, венгерская слива. Уман. IV. 39.
Жирува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Роскошествовать. Жируешься, як нірка в салі. Ном. № 1722.
За́в'Язка, -ки, ж. Завязка, веревочка, которой завязываютъ. Коло сього мішка й зав'язки нема. Утяв по саму зав'язку. Ном. № 7569. 2) Завязь на фруктовыхъ деревьяхъ. Камен. у. 3) Въ плотничьей и столярной роботѣ: связь, сцѣпленіе двухъ концовъ деревьевъ, сходящихся подъ угломъ. Шух. I. 91, 98. 4) Зачатокъ, начало, причина, источникъ. Разом роз'язка і зав'язка, і зле й добре докупи. Ум. за́в'язочка.
Наблюва́ти Cм. набльовувати.
Обсилатися, -лаюся, -єшся, сов. в. обіслатися, -шлюся, -шлешся, гл. Посылать другъ другу. Обидва ж вони політикуються, подарунками обсилаються, а нишком один на одного чигають. К. ЧР. 16.
Простирало, -ла, с. Простыня. Камен. у. То дайте ж нам, дайте, щосьте нам обіцяли: три подушок імхових і тоє простирало, що шовком вишивано. Лукаш. 163. Узяв, закрив сі простиралом вочі, аби ся не дивив. Гн. І. 31.
Різнити, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Не быть въ согласіи съ кѣмъ, чѣмъ, отдѣлять отъ, идти врозь. Не можна теж запевнять, що і в таких людей, як Марко Вовчок не різнить дещо з народньою мовою. О. 1861. IV. 33. 2) Въ хоровомъ пѣніи, въ оркестрѣ: фальшивить. І знов почались пісні з музиками, тільки вже деякі голоси дуже різнили. Левиц. І. 352. 3) О ружьѣ: разсыпать, разбрасывать дробь въ стороны. Рушниця різнить. Черк. у.
Своїти, свою, -їш, гл. Присваивать. Платочок був наш, обох, а вона тепер його своїть. Сумск. у.  
Туйкання, -ня, с. Крикъ: туй-туй!
Убрання, -ня, с. 1) Одежда; платье. Чи бачиш, як ми обідрались? убраннє, постоли порвались. Котл. Ен. І. 17. Чого чорт плаче? — що панам убрання не настаче. Ном. № 1141 (одм.). Ішла вона в білім як сніг убранні. Стор. МПр. 76. Поздирали з неї дорогі коралі і бекешу, і все гарне вбрання: і чоботи червоні, і спідницю, і хустку. Рудч. Ск. І. 209. 2) Брюки, штаны. Угорск. и Гуц. Гол. Од. 66. 82. Ум. убраннячко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕСИГОЛОВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.