Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

песиголовець

Песиголовець, -вця, м. Сказочный человѣкъ съ однимъ глазомъ во лбу, поѣдающій людей. Піймали його песиголовці (тії, що людей їдять), годують на сало. Рудч. Ск. І. 71. Колись на світі було так, що багато було, кажуть, людоїдів або песиголовців. У їх не так, як у нас двоє очей, а в їх було одно здорове-здорове, більше у вола, і то серед лоба. Грин. І. 1 — 2. Бранное слово. Ном. № 4801.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕСИГОЛОВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕСИГОЛОВЕЦЬ"
Борідка, -ки ж?. 1), Ум. отъ борода. Левиц. Пов. 179. Його брівоньки — так, як шнурочок, його борідка — золотенькая. Чуб. ІІІ. 208. Здурів скажений цап, ріжки назад загнувши, махнув борідкою, замекав, заскакав. Греб. 362. 2) Нижняя или задняя часть лезвея топора. Сим. 24. Шух. І. 175. 3) Щетка на ногѣ лошади. В пісок ногами по борідки врився (кінь). К. МХ. 24. 4) = бородиця 4. Гол. Од. 36. 5) — царська. Раст. Mirabilis jalapa L. Анн. 217. Од причілка цвів кущ панської рожі, цвіли всякі квітки — й гвоздики, й чорнобривці, й царська борідка, й кручені паничі. Левиц. І. V. 23.
Дзьо́ха, -хи, ж. О женщинѣ: вертушка? болтунья? Се вже мабуть тобі та дзьоха набрехала. Новомоск. у.
Злодіяка, -ки, м. Большой воръ. Злодіяка такий, що ні з чим не розминеться. Кв. І. 233. Поночі блукає злодіяка. К. Іов. 53. Ум. злодіячка. Воришка. Мир. ХРВ. 119. Якийсь лихий злодіячка. Мир. ХРВ. 202.
Купатися, -паюся, -єшся, гл. Купаться. Хто по кладці мудро ступає, той ся в болоті не купає. Ном. Душно мені: ходім, дочко, до ставка купатись. Шевч. 22.
Погрімати, -ма́ю, -єш, сов. в. погрімати, -маю, -єш, гл. 1) Став грім погрімати, стала чорна хмара наступати. КС. 1884. І. 32. Вже переходить гроза, — ще трохи погріма та й затихне. Харьк. 2) Гремѣть, погремѣть, громыхать, погромыхать, стучать, постукивать, постучать. Із разних пищаль погрімали, Хмелниченка гетьманом поздоровляли. Мет. 398. Отав козак конівкою по мосту добре погрімати. ЗОЮР. І. 205. 3) Только сов. в. Покричать, накричать на кого. Пан економ погрімав і вийшов. МВ. І. 132. А щоб оттам росердиться, погрімать — на наймита, або так на кого — ніхто і не чув ніколи. Сим. 228.
Прицупити, -плю, -пиш, гл. 1) Притянуть. Прицупи мені рубель, щоб віз осів. 2) Притащить. Звелів прицупити винуватців у росправу.
Ревтух, -ха, м. = рептух.
Сон, сна и сну, м. 1) Сомъ. Питається сон дрімоти: де ти будеш ночувати? Мет. 2. То лях, мостивий пан, од сна уставав. ЗОЮР. І. 52. сон не береться. Не снится. Хата біла, постіль мила, і сон не береться. Чуб. V. 2. 2) Сновидѣніе. Одної ночі приснивсь мені сон. МВ. І. Сон мара, Бог віра. Ном. рябо́ї кобили сон росказує. Чепуху городить. Чуб. І. 262. 3) род. со́ну, также: сон-зілля, сон-трава, род. сон-зілля, сон-трави. Раст. a) Anemone Pulsatilla L. ЗЮЗО. І. 133. Анн. 35. б) Anemone pratensis L. ЗЮЗО. І. 133. Анн. 35. в)білий. Anemone sylvestris. ЗЮЗО. І. 175. Щоб на той рік діждати сону топтати. Ном. № 332. Молода сестра сон-траву ірвала. Н. п. 4) Сѣмячки подсолнечника. 5) Рыба сомъ. Вх. Пч. II. 21. Ум. со́ник, соно́к, со́ненько. Мил. 36. сонько́. Ходи, сонку, в колисочку, приспи нашу дитиночку!... Макс. (1849) 102. Вже ж бо я свого соненька та не відгадаю. Грин. III. 205.
Списуватися, -суюся, -єшся, сов. в. списа́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Списываться, списаться.
Утихомирити, -ся. Cм. утихомирювати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕСИГОЛОВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.