Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

песиголова

Песиголова, -ви, ж. Собачья голова. Пани песиголови. Камен. у.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕСИГОЛОВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕСИГОЛОВА"
Грома́дочка, -ки, ж. Ум. отъ громада.
Довгана́стий, -а, -е. = Довгастий.
Дува́нити, -ню, -ниш, гл. Дѣлить. Мкр. Г. 60. Орли грають, орли клекчуть, козака дуванять: чорні очі козацькії з лоба винімають. Морд. (Млр. л. сб. 112).
Ланок, -нка, м. Ум. отъ лан.
М'я́кість и мня́кість, -кости, ж. Мягкость.
Спасівський, -а, -е. Бывающій въ успенскій постъ. Швидко висохла вона (хата) на гарячому спасівському сонці. Левиц. І. 331.
Хват, -та, м. Родъ рыбы: Aspius rapax. Вх. Пч. II. 18.
Хлюпати, -паю, -єш, гл. Плескать, расплескивать жидкость.
Циганчик, -ка, м. Ум. отъ циган.
Шарнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Тернуться. Взяла свиня, шарнулась об хлів, а він (вовк) і впав з неї. Рудч. Ск. І. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕСИГОЛОВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.