Барложитися, -жуся, -жишся, гл. Валяться въ грязи. Барложиться, як свиня в солоді. До колодязя погано й доступиться: не висихає ніколи, а свині й барложаться.
Важкий, -а, -е. Тяжелый. Лучче ж тобі, брате, важкий камінь підняти, а ніж тобі, брате, з сиротою вік провожати. До Бога важкий тлях, а до пекла прямесенький. Я в тебе гуляла, важкого діла не знала. Важкий день. Важкий віз. Важка година настала. Важкая туча налягає. Важкий дурень. важким духом дихати. Злиться. Дитя плаче, ти не поколишеш, — все на мене важким духом дишеш. Важка жінка. Беременная женщина. Ум. важенький, важкенький. Баран важенький і орлу. Маленьке, але важкеньке.
Зазва́ти Cм. завивати.
Заї́жджий, -а, -е. Заѣзжій, пріѣзжій. Заїжджому росказувала бабуся про убогі вжитки.
Злиде́нність, -ности, ж. Бѣдность; бѣдственное положеніе.
Квітущий, -а, -е. Цвѣтущій. Весна пришила теплая, свіжая, квітуща.
Коростявий, -а, -е. = короставий. Бодай тебе волами возили, а мене хоч коростявою, та конячкою. Коростява чухмариться.
Обложитися, -жу́ся, -жишся, гл.
1) = обікластися 1. Стань, каже, серед церкви, обложись вальками і возьми з собою торбинку груш. Зеленіли то там, то там, обложившись полями, хутірські сади.
2) Окружить себя. Обложився дітьми, як дід онучами.
Перерепетувати, -ту́ю, -єш, гл. Перестать кричать, горланить.
Шкандибати, -ба́ю, -єш, гл.
1) Хромать, прихрамывать. Коло пустки на милиці москаль шкандибає.
2) Итти хромая, итти съ трудомъ. Близько видати, та далеко шкандибати. Іде Катря, шкандибає.