Божий, -а, -е. 1) Божій, божескій. Божа воля, Божа й сила. Усе Божеє, тільки гріхи наші. 2) — дім. Церковь. Завтра Головосіка — треба йти до Божого дому. 3) божа мати. Богоматерь. 4) божий дар. Причастіе. До Божого дару з чортовими ногами. 5) боже дерево = біждерево. 6) божа постіль. Смертный одръ. Скоро мати старая, лежачи на Божій постелі, сина вздріла, на своє лице хрест собі положила. 7) божа пташка. Пчела. 8) божа роса. Молоко. За Божую росу не беруть грошей. 9) божа ручка. Раст. Primula officinalis L. 10) на божій дорозі. При смерти. У три дні занедужала, а вже й на Божій дорозі. 11) божу хвалу за хвіст тягти. Звонить въ колокола (насмѣшл.). 12) на боже дати. Дать на службу церковную, на молебенъ. Тра занести до церкви на Боже, Миколаю. Дала на Боже карбованця. 13) іди ж ти в божу путь. Иди съ Богомъ. 14) святий та божий. Говорится о человѣкѣ, прикинувшемся кроткимъ и добродѣтельнымъ.
Бридно нар. Противно, гадко. Бридно тверезому межи п'яними сидіти.
Відтягувати, -гую, -єш, гл. = відтягати.
Волосниця, -ці, ж. Раст. Poa nemoralis L.
Гарабакати, -каю, -єш, гл. Орать, горланить.
Задрімну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Вздремнуть.
Зві́дси, зві́дсі, зві́дсі́ль, звідсіля́, нар. Отсюда. Шкода ж тя, козаче, звідси відсилати. Іди собі звідсі! Пусти мене звідси додому на Вкраїну.
Ко Неотдѣлимая частица, употребляющаяся при повелит. наклоненіи, подобная русскому ка. Ходи-ко, дай-ко!
Навси́дячки нар. Сидя. Виріс, як кіт навсидячки.
Строїтися, -ро́юся, -їшся, гл.
1) Наряжаться.
2) Приготовляться. Тремтить косонька, ся боїть, свашка ся на ню строїть.
3) Строиться, становиться въ строй. Строїтись на баталію.
4) Строиться. Строяться доми та все новії.