Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брязкун, -на, м. = брязкало 2. К дияволу кармазинів! — загукала громада... — Вони тільки вміють бряжчати шаблями, а тоді де були ці брязкуни, як безбожний Радивил загуркотав із гармат? К. Чр. 68.
Кикнути, -кну, -неш, гл. = ґиґнути. Желех.
Надломи́ти, -млю́, -миш, гл. Надломить. Щоб гнучи, де не надломить. О. 1861. IV. 34.
Наполу́мити, -млю, -миш, гл. Убѣдить, уговорить. Я зовсім не хтів його позивати, та Грицько як зачав, як зачав, та таки наполумив мене позиватись. Кіевск. у. Не хтілось їхати у Київ, але батько наполумив мене, — бач, тепер заробітки добрі під льодом. Кіевск. у.
Плотик, -ка, м. пт. Крапивникъ, Troglodytes parvulus. Вх. Пч. II. 15.
Провинитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. = провинити. Скажи, в чому тобі я провинився? К. Іов.
Прогрімати, -маю, -єш, гл. Прогремѣть.
Спричинитися 1, -нюся, -нишся, гл. Помѣшаться, сойти съ ума. Хай вона спричиниться! Ном.
Стіль, стелі, ж. = стеля. Н. Вол. у.
Тук! меж. Стукъ! Прийшов же я під віконце — тук, тук! Чуб. V. 173.