Безодголосно нар. Беззвучно. Я ледві дочула: безодголосно такечки вона гомоніла.
Грися́к, -ка́, м. Родъ хлѣба. Мужик та був дуже бідний, і в нього тільки може й було, шо єден хліб-грисяк.
Залю́ляти, -ляю, -єш, гл. Убаюкать. Заколишу, залюляю, сама піду погуляю.
Мося́жник, -ка, м. Мастеръ, изготовляющій изъ мѣди различные предметы — отливающій ихъ или выдѣлывающій изъ мѣдной проволоки, мѣдныхъ листовъ; обыкновенно это кресты и небольшіе предметы пряжки, цѣпочки, щипцы, ножи, топірці, ке́лефи и пр.
Підборіддя, -дя, с.
1) Подбородокъ. Теодося схилила голову, закриваючи носом усе підборіддя.
2) Часть уздечки: полоса вокругъ шеи.
Позмилювати, -люю, -єш, гл. Смылить (во множествѣ). Усе мило позмилювали.
Рублевий, -а, -е. Рублевый. Купи мені, моя мати, за три шаги голку, за чотирі золотії червоного шовку, за пятого рублевого мальовані пяльця.
Рушниця, -ці, ж. Ружье. Ой упала Бондарівна близько перелазу — забив, забив пан Каневський з рушниці одразу. Ум. рушничка. З рушнички золотої стріляє пташки.
Спинкувати, -ку́ю, -єш, гл. Двигаться на спинѣ лежа. Та за нею спинкує.
Шоцевиця, -ці, ж. Чечевица.