Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

паля

Паля, -лі, ж. 1) Свая. Ном. № 1232. Поженуть чоловіка п'ятнадцять палі бить. ЗОЮР. І. 75. Посеред ставу вбито чотирі палі товстеньких. Кв. II. 85. палю забивати. Кромѣ прямого значенія: сильно выпивать, напиваться пьянымъ. Не за кожним разом таку палю забивали, хоча й на сухо ніхто не виїзджає. Св. Л. 60. 2) Колъ. на палю вбивати. Сажать на колъ. 3) Дѣтск. палка. 4) Ударъ линейкой по рукѣ. палі дати. Ударить линейкой по ладони.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 90.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЛЯ"
Бистро нар. Скоро, проворно. бистро очима стриже. Бойко смотритъ. Шейк. Ум. бистренько, бистресенько.
Дяконе́нченко, -ка, м. Внукъ діакона.
Завзя́тість, -тости, ж. Отвага, стойкость въ преслѣдованіи цѣли, упорство, ожесточеніе, злоба. Воєнна буря закрутила, латинське серце замутила, завзятість всякого бере. Котл. Ен. IV. 63. Завзятістю сповняє Україну. К. ЦН. 201. В завзятості страшний. К. МБ. XI. 144. Господарство своє позаводили вони не так доглядом, як завзятістю. Їх усяке боїться, чи сусіда, чи наймит; з убогого вони уміють здерти своєю запомогою і з поденника викрутять останню краплю поту. Г. Барв. 162.
Неошатний, -а, -е. Ненарядный.
Перегинати, -на́ю, -єш, сов. в. перегну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Перегибать, перегинать, перегнуть.
Повіт, -ту, м. 1) Уѣздъ. Левиц. Пов. 208. Таких ведмедів на приміті ще трохи є у нашому повіті. Гліб. 2) повітами. Мѣстами, полосами. Оцей сніг випав не скрізь, а повітами: от за Любар, то й нема вже. Н. Вол. у.
Спалахкотіти, -кочу, -тиш, гл. = спалахнути. Желех. Земля запалиться і згорить ціла, спалахкотить небо з сонцем, місяцем і звіздами. Гн. II. 79.
Удурні нар. Попусту, понапрасну. Тільки гроші вдурні пропали.
Хода, -ди, ж. 1) Шагъ, ходъ. Як іти доброю ходою, то воно й недалеко здається. Кобел. у. Ішов він.... тихою ходою. Мир. ХРВ. 8. Ідуть собі за ним тихенькою ходою. Грин. II. 292. їхати ходою. Ѣхать шагомъ. Замовк, зажурився, поїхав ходою. Шевч. 176. 2) Походка, поступь. Старости гукнули: «а подай нам, дівонько, води, побачимо твоєї ходи». Г. Барв. 257. Гарна у коня хода. Н. Вол. у.
Човник, -ка, м. 1) Ум. отъ човен. Зроби мені, тату, золотий човник, а срібнеє веселечко. Рудч. Ск. II. 39. 2) Ткацкій челнокъ. Въ немъ есть стержень — веретено, — на который надѣвается шпулька съ нитками — цівка. Шух. І. 258. Стержень еще называется сват или цьвак. МУЕ. III. 19. Въ Полтавщинѣ стержень свато́к, на немъ цівка. Вас. 166. 3) Раст. Sagittaria sagittaefolia L. ЗЮЗО. І. 177. 4) мн. човники. Родъ орнамента въ вышивкѣ, бываютъ чо́вники з вирізуванням, з крильцями, з по́пиками. Чуб. VII. 427. 415. 5) мн. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 379.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.