Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Аксами́тний, аксами́товий, -а, -е. = Оксами́тний. Чорна шовкова сукня, пообшивана чорними аксамитовими стрічками. Левиц. І. 429.
Бизівно нар. Несомнѣнно, навѣрно. Вх. Зн. 3.
Віддаток, -тку, м. То, что нужно отдать.
Ме́ркнути и меркти, -кну, -неш, гл. Меркнуть. І пожарище не вгасало, і мерк за димом Божий світ. Шевч. 437. Вже зорі поперед нього меркнуть. МВ.
Нага́йний, -а, -е. = нагальний. Бо вже мому миленькому нагайка робота. Чуб. V. 268.
Невжиточно нар. Нельзя ужиться. Покійниця боялась жить у тім дворі, боялась брата чоловікового, все було каже: «мені невжиточно там жить», бо він нападавсь усе на неї й на її чоловіка. А далі, бач, її й убито. Новомоск. у.
Об'якоритися, -рюся, -ришся, гл. Твердо стать, укорениться. ( Уман. у.); упереться. Мнж. 187.
Принудити, -джу́, -диш, гл. Истомить, истомить тоской. Уже мене упинила чужая дитина: і рученьки зв'язала, гулять не пустила і серденько принудила. Чуб. V. 542.
Шиминути, -ну, -неш, гл. Кольнуть, пырнуть. Вились; він шиминув ножем когось. Новомоск. у.
Шумиха, -хи, ж. 1) Сусальное золото. Чуб. II. 288. Шумиха, оливо, свинець, блищали міди там і криці. Котл. Ен. 2) Жена шума. Cм. шум 4. Чуб. III. 50.