Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

паламарів

Паламарів, -ре́ва, -ве Принадлежащій пономарю.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 88.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЛАМАРІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЛАМАРІВ"
Відвічно нар. Отъ вѣка, вѣчно.
Ґрацюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. = Ґрасувати 1.
Доповня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. допо́внити, -ню, -ниш, гл. Дополнять, дополнить. З тії хмари дощик накрапає та синього моря доповняє. Мет. 446. АД. І. 99. Слізьми моря не доповниш.
Заподі́ти, -ді́ну, -неш, гл. Задѣвать. Ой де ж мужа заподіла? Чуб. V. 839.
Кватирантів, -а, -е. Принадлежащій квартиранту.
Ми́ро, -ра, с. Мѵро. ЗОЮР. І. 161. Іду меж мир, миром мированая. Чуб. І. 132.
Налля́тися, -ллю́ся, -лє́шся, гл. = налитися.
Посіверіти, -рію, -єш, гл. = пошерхнути. Бач, як губи посіверіли.
Пошлюбувати, -бу́ю, -єш, гл. Повѣнчаться съ кѣмъ. А ти, боярине, не подивуй, іди собі иншую пошлюбуй. Н. п.
Шинкарівна, -ни, ж. Дочь кабатчика.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАЛАМАРІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.