Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

паламаренко

Паламаренко, -ка, м. Сынъ пономаря.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 88.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЛАМАРЕНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЛАМАРЕНКО"
Балтина, -ни, ж. = балта 1. Желех.
Вавочка, -ки, ж. Ум. отъ вава.
Горю́шний, -а, -е. Горемычный. Горюшний чоловік отой Тишко: Черк. у. Кобилку зараз припинив, бо страх горюшну заморив. Греб. 376.
Лу́пнути Cм. лупати.
Намекета́ти, -кечу́, -чеш, гл. Накричать по-козьи.
Настояти Cм. настоювати.
Орлячий, -а, -е. Орлиный. Клек орлячий з під хмари чути. Ном. № 999.
Повизолочувати, -чую, -єш, гл. Позолотить (во множ.). Такі повизолочувані усе пам'ятники.
Повишмаровувати, -вую, -єш, гл. Смазать, обмазать (во множествѣ).
Похмелити, -ся. Cм. похмеляти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАЛАМАРЕНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.