Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

павонька

Павонька, -ки, ж. Ум. отъ пава.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАВОНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАВОНЬКА"
Варіння, -ня, с. Варка, вареніе. Уман І. 64. Яке ж воно буде варіння без дров? Полт. г.
Добіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. добра́ти, -беру́, -ре́ш, гл. 1) Добирать, добрать. Коло броду беру воду, не доберу до дна. Грин. ІІІ. 61. Як послала мене мати по рудую глину, а я глини не добрала, — привела дитину. Чуб. «Іди, невісточко, в поле брати льону: не вибереш льону, — не вертайсь додому!» Ой, брала, брала, да й не добірала, у чистому полі тополею стала. Чуб. V. 705. Треба добрати трьох аршин на спідницю. 2) Подбирать, подобрать, вибирать, выбрать. До рота добрав (ложку), та в миску не ввійде. Ном. № 12221. Водять уже до його із простих дівчат: кого вже він полюбить. Водили вже їх там, водили...., — не доберуть. Рудч. Ск. І. 81. Добірає що найгірших слів. Не добере Самсониха невістки до мислі. Мил. 98. 3) Доѣдать, доѣсть. Добірайте кашу! Зміев. у. Достав телятини, поснідав, аж цілу чвертку зразу вбрав; на другий день ще пообідав, на третій вже теля добрав. 4) Догадываться, догадаться, соображать, сообразить. Я не питала його і сама не добірала, як він прочитував ті книжки: чи раз тілько, чи усю нп пам'ять. Павлогр. у. Добіра́ти ро́зуму, ума́. Смекать, соображать, додуматься. Не добере розуму. Москалі умні, москалі розумні — розуму добрали: ой наперед Швачку із осаулою до-купи зв'язали. ЗОЮР. І. 135. Не доберу свого ума. К. ПС. 121. Добра́ти спо́собу. Изыскивать, находить средство. К. Гр. 31. Добрали способу, як без коней їздити. Канев. у. Якого б способу добрати, щоб ізнов усе до згоди довести? Г. Барв. 336. Добра́ти хи́сту. Ухитриться, умудриться. Е, ні ти добери хисту при великому дристу, щоб штанів не закаляти.
Змизерніти, -нію, -єш, гл. Сдѣлаться хилымъ, худымъ. А його жінка дуже подалася, змізерніла, зблідла. Левиц. Пов. 155.
Ми́зкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Занашиваться, затаскиваться, истрепываться (объ одеждѣ). Як усякому свою одежу давати, так вона ж не мовиться, а все мизкається та мизкається. Черниг. у. 2)з ким. Заигрывать съ кѣмъ. Cм. мизгатися.
Натовкти, -вчу, -че́ш, гл. 1) Натолочь. 2) Побить. Не раз, не два головоньку натовче. Чуб. V. 638.
Очкувати, -ку́ю, -єш, гл. Прививать щиткомъ, глазкомъ.
Погнисти, погнити, -нию, -єш, гл. Погнить. Картопля погнала на грядці.
Ралиця, -ці, ж. Поле, вспаханное ралом. Ізгору я ралицю, посію я пшеницю. Чуб. V. 168.
Снага, -ги, ж. Сила; физическая возможность. Г. Барв. 366. Бувало, в кого є снага, обійде чи двадцять хат, чи тридцять. ЗОЮР. І. 43. Робимо, мамо, до кровавого поту і вже снаги не стає. Кв.
Узлуватий, -а, -е. 1) = вузлуватий і. 2) = вузлуватий 2. Хоч мале, та вузлувате. Ном. № 7331. Куций німець узлуватий. Шевч. 213.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАВОНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.