Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

очечко

Очечко, -ка, с. Ум. отъ око. Мил. 185.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЧЕЧКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЧЕЧКО"
Вороненький, -а, -е., Ум. отъ вороний.
Доброві́льно нар. Доброжелательно.
Змовини, -вин, ж. мн. 1) Уговоръ. І погуби їх серед ради, серед їх змовин нечестивих. К. Псал. 9. 2) Сговоръ. Зробили змовини, а там і весілля справили. МВ. І. 117.
Овалашити, -шу, -шиш, гл. 1) Оскопить. 2) Украсть. Прийде та овалашить що небудь та й піде. ЗОЮР. І. 10.
Окидь, -ді, ж. Легкій весенній снѣгъ (послѣ того, какъ зимній уже растаялъ). Міусск. окр.  
Охвіруватися, -руюся, -єшся, гл. Жертвовать собой, обрекать себя.
Позагоюватися, -гоюємося, -єтеся, гл. Зажить (о ранахъ).
Поскарлючувати, -чую, -єш, гл. Искривить, согнуть (многихъ).
Привселюдно нар. Открыто; публично. Бачилась з своїм козаченьком привселюдно на «вулиці». Морд. Пл. 92.
Росхряпень, -пня, м. Разбитый, расколотый предметъ. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЧЕЧКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.