Безбо́лісний, -а, -е. Безжалостный, нечувствительный. Там такий безболісний чоловік, що йому до чужого лиха байдуже.
За́верба, -би, ж. и за́вербник, -ка, м. Родъ Раст. изъ породы Salix.
Задвигті́ти, -гчу́, -ти́ш, гл. Задрожать. Як ступив... на ті підмости, то вони аж задвигтіли й загули.
Зака́льок, -ка, м. = закалець.
Курище, -ща, с. 1) Облако дыму, пыли. Од диму сонце закаптилось, курище к небу донеслось. 2) (Съ удареніемъ на первомъ слогѣ). Дымящійся костеръ.
Нетяма, -ми, ж.
1) = нетям. Наука, із невдячности осліпши, з нетямою по брацьки обнялись.
2) об. Несмыслящій человѣкъ; профанъ.
Піділляти, -ллю́, -ллєш, гл. = підлити. Піділляла руточку дрібними слізоньками.
Самоприсуд, -ду, м. Право собственнаго суда, самоуправленіе. Під самоприсудом козацьким жити.
Супісок, -ску, м. Супесокъ.
Уживання, -ня, с. Употребленіе, потребленіе.