Вильце, -ця, с. Обрядовое деревцо украинской свадьбы: вѣтвь сосны (зимою) или другого дерева (лѣтомъ) втыкается въ хлѣбъ или свадебный коровай, a каждая вѣточка украшается цвѣтами, колосьями, калиновыми ягодами съ хмѣлемъ, цвѣтными (золотыми, серебряными и пр.) нитками, ленточками и бумажками; къ вѣтвямъ прилѣплены также небольшія зажженныя восковыя свѣчи. Дѣлать вильце называется вити вильце. Оно стоитъ на столѣ въ теченіе всей свадьбы. Иногда употребляется мн. ч.: вильця. Ум. ви́лечко.
Драпа́чка, -ки, ж. звізда́ті драпа́чки. Родъ вышивки.
Невірниця, -ці, ж. Невѣрная женщина. Ой коні ж мої вороненькії, бодай ви поздихали: ой як я їздив до невірниці, чому не заржали? Ум. невірничка.
Оденутися, -нуся, -не́шся, гл. Одѣться. Оденулась молодая та й мелькнула з хати.
Повідші́птувати, -тую, -єш, гл. = Повишіптувати.
Подовшати, -шаю, -єш, гл. Удлиниться, сдѣлаться длиннѣе.
Пугарчик, -ка, м.
1) Ум. отъ пугарь.
2) Рюмка.
Фірас, -са, м. = тартак.
Шанька, -ки, ж. 1) = шалька 2. 2) Котомка для съѣстныхъ припасовъ, которую даютъ мальчикамъ-пастухамъ. и мѣшокъ у рыболова.
Шпортнути, -тну, -неш, гл. Пырнуть, кольнуть. Шпортнув ножем.